Наталія Гмитрук

Уроки сім’ї 

(батькам для роздумів)

Чому інколи дитина провокує навколишніх своєю поведінкою, наче «випрошує» покарання? Психологи переконливо доводять, що витоки майже всіх поведінкових проблем – у ранніх дитячих травмах, що наносяться дитині її же батьками.

Ще немовляті важливо знати, що він – мамин і татусів, необхідно спілкуватися із самими значимими для нього людьми. Тому малюк лепече, посміхається, а батьки, відповідаючи, наче посилають сигнал: « Я тут, тебе бачу, ти мені любий і цікавий». Цей досвід безумовної любові і прийняття закладає основу людської особистості, віру або зневіру в себе, довіру або агресію до навколишніх. Не випадково діти, які не мають такого спілкування, виростають нечутливими до людської болі, не розрізняють емоцій, не знають, що таке любов і не передадуть її своїм дітям.

Ще одне важливе завдання сім’ї – допомогти дитині усвідомити себе хлопчиком або дівчинкою, виробити відповідні способи поведінки, навчитися будувати відносини з протилежною статтю. Хто з нас не хоче, щоб у дітей склалися щасливі подружні стосунки? Головна роль тут відводиться спостереженню за щасливими у шлюбі батьками. Якщо ж дівчинка росте без батька, то у майбутньому вона може відноситися до чоловіків неприязно, насторожено, бути невпевненою у своїй привабливості, можливості створити міцну і дружну сім’ю. Хлопчик, вихований самотньою матір’ю, часто вважає, що він «належить» тільки мамі, і тому нерідко уникає жінок, не може побудувати з ними по – справжньому глибокі стосунки.

У підлітковому віці сім’я допомагає дитині засвоїти уроки незалежності. Протестуючи проти настанов і заборон, шокуючи всіх своєю поведінкою, підліток проходить шлях до знаходження самого себе. Якщо сім’я не в змозі віднестися до таких пошуків з мудрістю, дитина може залишитися у стані бунту на все доросле життя. Коли підліток зі страху стає покірним батьківській волі і відмовляється від свого права на самостійну особистість, у майбутньому він буде нездатний приймати власні рішення . Сім’я може демонструвати і неприязнь, розчарування у своїй бунтівливій дитині. Тоді для підлітка рушиться весь звичний світ – виходить, його любили лише за те, що він відповідав ідеалам батьків, а у іншому разі він не потрібен самим близьким людям. Нам слід знати, що, навіть бунтуючи, підліток потребує, перш за все, довірливого спілкування.

Останній урок сім’ї – це розставання. Молода людина, що виросла у теплих і мудрих відносинах, знає, що віднині всі рішення вона приймає сама, але у складних ситуаціях завжди може звернутися за порадою і допомогою. Трапляються випадки, коли батьки за будь – яку ціну намагаються втримати дітей коло себе – звертаються до хвороб, проблем. У такому випадку молода людина або перетворюється у «вічну» дитину, або приходить до висновків, що не можна бути занадто близьким із тими, кого любиш.

Як приємно зустрічати молодих мам із дитячими колясками, на дитячих майданчиках,  бачити, як батьки займаються з синами спортом на спортивних площадках. Діти чекають такого спілкування, хочуть відчути батьківське задоволення від своєх присутності, черпають у ньому наснагу. То ж чи дає Ваша сім’я достатньо віри і любові дитині, щоб їй вдалося прожити успішне та щасливе життя?