Наталія Гмитрук     Говорячи про виховання мовою театру

   Виховна  сила мистецтва добре відома з давніх часів. Її над завдання -  формування цілісної, гармонійної особистості, використання різних механізмів впливу для досягнення цієї мети. У цьому на допомогу нам приходить театр. Виражальні засоби  театру як мистецтва дуже великі, вони здатні пробуджувати  в людині  весь спектр почуттів, впливати на людську психіку.

Одним із невід’ємних особливостей театру є  сугестія (навіювання), яка пов’язана із позасвідомим людської психіки, доповнює виховну функцію, що  орієнтована на сферу свідомого.

Особливо важливої ролі  набуває сугестивна функція мистецтва в напружені, важкі години випробування долі і життя народу.

Сучасні суспільні процеси різко змінили соціальне, матеріальне і політичне становище молоді: низький  рівень життя, перспективи безробіття, матеріальна незабезпеченість, відсутність ресурсів для поліпшення житлових умов; втрата ідеалів, соціальної перспективи, життєвого оптимізму.

У формуванні особистісного погляду на деякі з цих проблем нам може допомогти така інноваційна технологія виховання, як соціально – психологічний театр.

Соціально-психологічний театр – театр, що розкриває соціальні проблеми методом психологічного навантаження на глядача. Його особливість у тому, що це, перш за все, засіб привернути увагу до проблеми  та активізувати ресурси для її вирішення.  

Головним завданням цієї соціально-педагогічної технології є залучення людей до розв'язання гострих соціальних проблем, розвиток їх свідомості, підвищення соціальної активності, віднайдення та опанування концепції власної поведінки. Сила емоційно-почуттєвого та ідейно-психологічного впливу театральної гри робить її одним із найефективніших психолого-педагогічних засобів формування ціннісних орієнтацій підлітків. 

Вистави інтерактивного театру відповідають соціальній тематиці, тривають не більше 15 хвилин, дуже часто використовуються у сценарії музичні, танцювальні номери, умовні міні – декорації. Шкільний психологічний театр, окрім свого прямого     призначення, задовольняє потребу у набутті нового емоційного, соціально-перцептивного досвіду, досвіду стосунків, творчому  самовираженні особистості.

Найвдаліший спосіб дізнатися про проблеми сучасної молоді - завітати на театральний  фестиваль. Вже третій рік на Ківерцівщині проходить районний фестиваль – конкурс соціально – психологічних театрів. Для своїх сценаріїв учні обирають найактуальніші теми, торкаються найболючіших питань.  На початку фестиваль організовувався з метою формування навичок здорового способу життя, профілактики правопорушень серед учнівської молоді, боротьби з негативними проявами в молодіжному середовищі, і проводився у 2014 році  на тему «Молодь за здоровий спосіб життя». Однак, театральне мистецтво є своєрідним дзеркалом, у якому відображається життя суспільства, його прагнення. Тому сьогоднішній молодіжний театр має говорити зі своїм глядачем сучасною художньою мовою про ті проблеми, з якими сьогодні зіштовхнулося наше суспільство, «больові точки» – наші нові українські «драми».  У 2015 році фестиваль мовою театру розкрив тему «Молодь за мир і життя».  Тематикою фестивалю – конкурсу – 2016  став вислів «Нам болить за Україну» та можливість не тільки розкрити  творчий потенціал молоді, але й донести її власні громадянські  погляди,  висловити ставлення до сучасних соціальних проблем,  і тим самим зробити свій внесок у розвиток громадянських ініціатив.

У театрі все ґрунтується на активному, емоційному взаємоспілкуванні тих, хто створює на сцені художній твір, і тих, для кого він створюється. Кінцевим ефектом сприйняття спектаклю є формування певних особистісних характеристик, особистісна визначеність людини. Міні - спектаклі у переповненій залі створюють атмосферу патріотизму, громадянства, якою переймаються  як  актори, так і глядачі.

 Не можна не відмітити і ріст особистісних характеристик учасників. Виконання ролей, підбір музики, створення образів – все це соціально значущі форми самовираження. В процесі «життя на сцені» відбувається самопрезентація і саморозкриття особистості. Заняття в соціально – психологічному театрі дозволяють молодій людині більш широко взаємодіяти із реальним світом, іншими людьми. Окрім того, театр допомагає самовиразитися через мову свого тіла, пластику, у процесі гри зняти внутрішні «зажими». Принципом діяльності театру є також використання співпереживання, що передбачає розвиток у підлітків емоцій і почуттів.

Важлива й суб’єкт-суб’єктної взаємодія під час спільної роботи керівника та учасників театру з визначення провідних ідей програми, врахування думок підлітків у процесі створення сценічних образів, пошук виражальних засобів, музичного оформлення.  В кінцевому варіанті, мистецтво і участь у театрі допомагає учням зробити своє життя більш цікавим і щасливим, протистояти хворобам і негараздам, підвищити позитивне ставлення до самого себе.

Обґрунтовуючи педагогічні умови формування ціннісних орієнтацій підлітків та молоді  у діяльності соціально-психологічного театру, зазначимо:

    Ефективність використання соціально-психологічного театру як засобу виховання вимагає активної життєвої позиції керівників та організаторів театральної творчості, цілеспрямованих, наполегливих зусиль, їх захоплення театром;

  Важливим є вдосконалення діяльності театрального коллективу, постійні виступи перед аудиторією, ситуації успіху;

   Необхідний підбір для постановок таких тем, які порушують соціально-психологічні проблеми молоді.

Найголовнішим завданням діяльності театру має бути не перетворення підлітків в акторів, а використання засобів театрального виконавського мистецтва для формування зрілої, здорової, соціально-активної, розвинутої, гармонійної, творчої особистості, із власним баченням на проблеми, що нас оточують.